МОСКВА, 12 липня — РІА Новини, Світлана Вовк. Російська державна бібліотека (РДБ) і Санкт-петербурзька російська національна бібліотека до кінця цього року закінчать формування електронної бібліотеки класики, незважаючи на усі складнощі на шляху оцифрування, розповів у вівторок в інтерв'ю РІА Новини генеральний директор РДБ Олександр Звислий.
Оцифрування книг і архівів РДБ є одним з першочергових завдань найбільшого книжкового ресурсу країни. В першу чергу це продиктовано необхідністю збереження спадщини, а також більш спрощеного доступу до книг. У 2009 році в Інтернеті був запущений проект Світової цифрової бібліотеки, до якого приєдналася і Російська національна бібліотека. Оцифруванням книг займаються найбільші бібліотеки у світі, у тому числі і бібліотека Конгресу і Британська національна бібліотека, в Росії цей процес гальмується в першу чергу законодавчою проблемою з охорони авторських прав.
Зло в законі
Як відмітив Звислий, процес оцифрування книг класиків світової літератури сильно гальмує четверта стаття Цивільного кодексу РФ, в якій сказано, що бібліотеки мають право оцифровувати без дозволу правовласників тільки твори авторів, що померли 70 років тому. Це стосується і перекладної літератури.
Є і інший варіант створення електронного архіву — коли самі видавці починають продавати електронні копії творів, укладаючи спеціальні договори з авторами і обговорюючи з ними суму авторських відрахувань від продажів.
Міністр культури РФ Олександр Авдєєв, виступаючи в Держдумі весною цього року, заявив, що років за десять, коли стануть непридатними видання класики, випущені ще за радянських часів, можна чекати серйозної кризи в бібліотечній області.
Як вважає Олександр Звислий, криза вже настала. Він пояснив, що на сьогоднішній момент в Росії близько 40 тисяч публічних бібліотек, включаючи провінційні міські і сільські. На їх полицях стоять ще радянські видання класиків, коли їх друкували мільйонними накладами, і вони потрапляли практично в усі бібліотеки. Ці наклади класиків зникли разом з Радянським Союзом у зв'язку з комерціалізацією видавництв. На сьогодні в середньому наклад детективів і фантастики — 50–60 тисяч екземплярів, освітня, наукова і науково-популярна література виходить накладом не більше тисячі, а перевидання класики — не більше трьох-п’яти тисяч, враховуючи комерційний зиск.
Оригінал статті: www.ria.ru
Переклад українською: SolxajBooks
Оцифрування книг і архівів РДБ є одним з першочергових завдань найбільшого книжкового ресурсу країни. В першу чергу це продиктовано необхідністю збереження спадщини, а також більш спрощеного доступу до книг. У 2009 році в Інтернеті був запущений проект Світової цифрової бібліотеки, до якого приєдналася і Російська національна бібліотека. Оцифруванням книг займаються найбільші бібліотеки у світі, у тому числі і бібліотека Конгресу і Британська національна бібліотека, в Росії цей процес гальмується в першу чергу законодавчою проблемою з охорони авторських прав.
Зло в законі
Як відмітив Звислий, процес оцифрування книг класиків світової літератури сильно гальмує четверта стаття Цивільного кодексу РФ, в якій сказано, що бібліотеки мають право оцифровувати без дозволу правовласників тільки твори авторів, що померли 70 років тому. Це стосується і перекладної літератури.
"Тому, наприклад, Шекспіра в перекладі Пастернака ми не можемо оцифрувати. Можна взяти старіший переклад, але там будуть "яті",— пояснив співрозмовник агентства.Він додав, що сучасне законодавство залишає тільки одну можливість розв'язати цю проблему — якщо організація хоче оцифрувати твір, на який ще діє авторське права, то у неї має бути письмовий договір з правовласником. Але, як відмітив Звислий, тут також не усе просто: правовласник не завжди автор, якого ще потрібно знайти. До того ж, з ним у підсумку необхідно укласти договір і заплатити авторський гонорар, сума якого не фіксована.
"А тепер уявіть — в Росії щорічно видається 120 тисяч найменувань літератури. І де в нас такий геній, що зможе знайти хоча б половину авторів цих творів і впродовж року укласти 50–60 тисяч договорів. Виходить, що можливістю, яку надає сучасне законодавство для оцифрування книг, бібліотеки практично не можуть скористатися",— пояснив директор РДБ.На його думку, розв'язати цю проблему можна двома альтернативними шляхами. Перший шлях — зміна законодавства так, щоб в приміщеннях бібліотек, без можливості створити копію і безкоштовно читач міг в електронному вигляді вивчити усе, що видається в Росії.
"Припустимо, дві найбільші національні бібліотеки отримають право перевести сучасні видання в цифру, не запитуючи дозволу автора, просто щоб зберегти їх і дати можливість людям читати. Але проти цього виступають видавці, які говорять, — як тільки з'явиться хоч одна електронна копія, ви її не втримаєте, і знову все буде безкоштовно в Інтернеті, і ми втратимо наклади", — пояснив Звислий.Альтернатива без перспективи
Є і інший варіант створення електронного архіву — коли самі видавці починають продавати електронні копії творів, укладаючи спеціальні договори з авторами і обговорюючи з ними суму авторських відрахувань від продажів.
"Цей процес зараз почався, але якщо подивитися на ринок видавничої продукції, то виходить, що об'єм надходження грошей у видавництва від торгівлі електронними книгами усього два-три відсотка від загальної суми. Тому видавництва поки не бачать в торгівлі електронними копіями серйозного джерела прибутків", — упевнений співрозмовник агентства.Як продовжив Звислий, у видавництв і бібліотек різні пріоритети в оцифруванні книг. Як приклад, він навів список ста найбільш жаданих книг в бібліотеці, з якого тільки дві можна знайти в Інтернеті.
"Все-таки йдеться про наукову і освітню літературу, яку в Інтернеті знайти майже неможливо, — ні в піратському, ні в легальному виді. Не знаю, скільки треба чекати, щоб в електронному вигляді були відсотків 70–80 книг з нашого топ-100", — відзначив Звислий."Как мало Пушкина осталось"
Міністр культури РФ Олександр Авдєєв, виступаючи в Держдумі весною цього року, заявив, що років за десять, коли стануть непридатними видання класики, випущені ще за радянських часів, можна чекати серйозної кризи в бібліотечній області.
Як вважає Олександр Звислий, криза вже настала. Він пояснив, що на сьогоднішній момент в Росії близько 40 тисяч публічних бібліотек, включаючи провінційні міські і сільські. На їх полицях стоять ще радянські видання класиків, коли їх друкували мільйонними накладами, і вони потрапляли практично в усі бібліотеки. Ці наклади класиків зникли разом з Радянським Союзом у зв'язку з комерціалізацією видавництв. На сьогодні в середньому наклад детективів і фантастики — 50–60 тисяч екземплярів, освітня, наукова і науково-популярна література виходить накладом не більше тисячі, а перевидання класики — не більше трьох-п’яти тисяч, враховуючи комерційний зиск.
"Звичайно граничний наклад перевиданого Пушкіна, наприклад, не може потрапити в 40 тисяч бібліотек, тому в широкій мережі публічних бібліотек на полицях стоять залишки старих накладів — скажімо, перший, шостий і дванадцятий том Пушкіна. Усе інше непридатне до читання. А все до чого дотягуються руки бібліотекаря, коли він виїжджає в районну книгарню — це детективи, фантастика, жіночі романи. Ось реалії сьогоднішнього дня", — пояснив Звислий.На його думку, не за горами ситуація, коли в широкій мережі загальнодоступних бібліотек збережеться випадковий набір літератури, і читач просто не знайде там книги класиків.
"Діти в багатьох російських містах і селах не зможуть, наприклад, прочитати "Війну і мир", яка у них за шкільною програмою, і будуть вимушені отримувати уявлення про великий роман за розрізненими шматочками в антологіях", — передбачив кризову ситуацію Звислий.На його думку, єдиний шлях виходу з кризи — переводити твори в цифрову копію і забезпечити бібліотеки доступом в Інтернет і комп'ютерами.
"Зараз приблизно 18% бібліотек підключені до Інтернету, але в бюджеті на 2012–13 роки закладені гроші на підключення усіх загальнодоступних бібліотек до Інтернету і придбання двох-трьох комп'ютерів — для невеликої селищної бібліотеки це нормально", — зробив висновок співрозмовник агентства.
Оригінал статті: www.ria.ru
Переклад українською: SolxajBooks
